Задорін Євген Михайлович. Вплив блокаторів кальцієвих каналів на клінічний перебіг різних варіантів судинної легеневої гіпертензії, стан NO-системи та вільнорадикальні процеси ліпопереокислення

Краткое описание

Задорін Євген Михайлович. Вплив блокаторів кальцієвих каналів на клінічний перебіг різних варіантів судинної легеневої гіпертензії, стан NO-системи та вільнорадикальні процеси ліпопереокислення : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005

Задорін Є.М. Вплив блокаторів кальцієвих каналів на клінічний перебіг різних варіантів судинної легеневої гіпертензії, стан NO-системи та вільнорадикальні процеси ліпопереокислення.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. Київ, 2005.
В роботі вивчено клінічну ефективність і переносимість блокаторів кальцієвих каналів дилтіазему і ніфедипіну в комплексній терапії хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію та вроджені вади серця у фазі синдрому Ейзенменгера з різним ступенем тяжкості серцевої недостатності при довготривалому спостереженні. Обгрунтовано доцільність використання в лікуванні хворих різними варіантами судинної легеневої гіпертензії блокаторів кальцієвих каналів дилтіазему і ніфедипіну на основі оцінки їх впливу на патогенетичні ланки легеневої гіпертензії та серцевої недостатності зміни стану NO-системи, процесів пероксидації ліпідів, жирнокислотного складу ліпідів, стану антиоксидантної системи крові. Встановлено, що в еритроцитах і тромбоцитах крові хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію з вираженою серцевою недостатністю відбуваються зміни стану NO-системи, що можуть свідчити про гальмування синтезу NO з вазодилататорними властивостями. За умов довготривалого, протягом 6 міс., лікування хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію з включенням блокаторів кальцієвих каналів в еритроцитах та тромбоцитах крові підвищується початково знижена активність конститутивної NO-синтетази і пул нітрит-аніону в еритроцитах, що може свідчити про нормалізацію синтезу NO з вазодилататорними властивостями. У хворих на судинну легеневу гіпертензію з різним ступенем серцевої недостатності активуються процеси ліпідної пероксидації, знижується активність антиоксидантної системи, відмічаються суттєві зміни в жирнокислотному складі ліпідів еритроцитів та плазми крові, які проявляються збільшенням насиченості ліпідного комплексу та зниженням рівня ПНЖК внаслідок зменшення вмісту лінолевої та арахідонової ЖК. Вираженість змін показників пероксидації ліпідів, антиоксидантної системи та ЖК складу ліпідів плазми та еритроцитів крові хворих на ІЛГ та СЕ однакова і збільшується із зростанням важкості СН по критеріям NYHA. На тлі лікування БКК у хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ відбувається однаково виражена позитивна динаміка показників пероксидації ліпідів, антиоксидантної системи та ЖК складу ліпідів плазми та еритроцитів зі зниженням насиченості і підвищенням ненасиченості з нормалізацією їхніх величин у хворих з помірною серцевою недостатністю і частковою нормалізацією у хворих з більш вираженою серцевою недостатністю.

В дисертаційній роботі представлено вирішення актуальної науково-медичної задачі лікування легеневої гіпертензії у хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ з різним ступенем СН блокаторами кальцієвих каналів на основі оцінки їх впливу на патогенетичні ланки легеневої гіпертензії та серцевої недостатності зміни стану NO-системи, процесів пероксидації ліпідів, стану антиоксидантної системи та жирнокислотного складу ліпідів крові.

В еритроцитах та тромбоцитах крові хворих на ІЛГ знижується активність конститутивної NO-синтетази (відповідно, на 69,0% і 60,5%), пул нітрит-аніону (NO2Ї) в еритроцитах знижується на 37,3%, підвищується активність індуцибельної NO-синтетази в еритроцитах та тромбоцитах (відповідно, в 5,3 рази і 3,6 рази ), що свідчить про гальмування синтезу NO з вазодилататорними властивостями та активації пероксидації ліпідів.
В тромбоцитах крові хворих на ІЛГ відбувається активація неокисного шляху обміну аргініну, про що свідчить активація аргінази (в 6,3 рази) та збільшення рівня карбаміду (в 3,2 рази). Це може приводити до зменшення синтезу NO, який бере участь у вазодилатації.
В умовах довготривалого лікування хворих на ІЛГ блокаторами кальцієвих каналівв еритроцитах та тромбоцитах підвищується активність конститутивної NO-синтетази в 4,22 рази і 9,08 рази, а пул нітрит-аніона (NO2Ї) в 2,69 рази і 1,67 рази, хоча при цьому активність індуцибельної NO-синтетази та пул нітрат-аніона (NO3) не змінюються. Збільшується активність супероксиддисмутази, що сприяє зменшенню пула супероксидного аніон-радикалу і збереженню пула NO.
У хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ значно активуються аскорбат-залежне та неініційоване пероксидне окислення ліпідів у плазмі та еритроцитах крові і НЗП в еритроцитах, знижується загальна АОА, зменшується активність ферментів-антиоксидантів супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах крові, а також рівень відновленого глутатіону в еритроцитах та церулоплазміну в плазмі.
У плазмі та еритроцитах крові хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ відмічаються суттєві зміни в жирнокислотному складі ліпідів, які проявляються збільшенням насиченості ліпідного комплексу та зниженням рівня ПНЖК внаслідок зменшення вмісту лінолевої та арахідонової ЖК.
Вираженість змін показників пероксидації ліпідів, АОС та ЖК складу ліпідів плазми та еритроцитів крові хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ однакова і збільшується із зростанням важкості СН по критеріям NYHA.
На тлі терапії БКК у хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ відбувається однаково виражена позитивна динаміка показників пероксидації ліпідів, АОС, вмісту антиоксидантів та жирнокислотного складу ліпідів плазми та еритроцитів зі зниженням насиченості і підвищенням ненасиченості з нормалізацією їхніх величин у хворих з помірною СН.

8. Тривала, протягом 6 міс., терапія хворих на ІЛГ і ВВС у фазі СЕ з включенням БКК в максимально переносимій дозі в цілому добре переноситься, сприяє стійкій стабілізації ФК СН, зменшенню схильності до запаморочень, синкопальних станів, загруднинних болей, збільшенню відстані 6-и хвилинної ходи у хворих на ВВС у фазі СЕ (на 25,1 %).