Павленко Віта Віталіївна . Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині (XIХ - початок ХХ ст.)

Краткое описание

ЖИТОМИСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ПАВЛЕНКО ВІТА ВІТАЛІЇВНА

УДК 37(09)(47.742) "18/1920"

ОСВІТНЬО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ІНОЗЕМНИХ ПЕДАГОГІВ НА ВОЛИНІ
(XIХ початок ХХ ст.)

13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Левківський Михайло Васильович,
доктор педагогічних наук, професор

Житомир 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

..4

РОЗДІЛ 1. ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ПЕДАГОГІВ У ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ЯК НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА ТА ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 13

1.1.

1.2.

Історіографія проблеми дослідження діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ поч. ХХ ст.) 13
Стан освіти на Волині у досліджуваний період як загальний контекст діяльності іноземних педагогів ..36
Висновки до розділу 1 ...58

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ТА ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОСВІТНЬО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНОЗЕМНИХ ПЕДАГОГІВ НА ВОЛИНІ (ХХ ПОЧ. ХХ СТ.) 61

2.1.

2.2.

2.3.

2.3.1.

2.3.2.

2.4.

Історичні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціокультурні передумови діяльності іноземних педагогів на Волині ..61
Викладацька та репетиторська діяльність іноземних педагогів у приватних освітніх установах Волині ...78
Зміст та форми діяльності іноземних педагогів у чоловічих і жіночих гімназіях Волині 97
Загальні характеристики діяльності іноземних педагогів у середніх навчальних закладах Волині ...97
Науково-методичні засади діяльності іноземних педагогів у навчальних закладах Волині .109
Освітньо-просвітницька діяльність іноземців на Волині як чинник загального розвитку освіти краю 113
Висновки до розділу 2 .127

РОЗДІЛ 3. ОСВІТНЬО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ПЕДАГОГІВ У КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІЦЕЇ ......130

3.1.

3.2.

3.3.

Освітньо-просвітницька діяльність педагогів природничо-математичних наук у Кременецькому .130
Діяльність іноземних викладачів гуманітарних дисциплін у Кременецькому ліцеї в першій половині ХІХ століття ..155
Іноземні педагоги серед викладачів музично-естетичних дисциплін Кременецького ліцею 165
Висновки до розділу 3 .175
Висновки ..177
Додатки .181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .266

ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. На початку 90-х років ХХстоліття незалежна багатонаціональна Україна стала на шлях демократичних перетворень, що, у свою чергу, зумовило необхідність вивчення маловідомих сторінок нашої історії. У «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти» та інших урядових й освітніх документах наголошується на необхідності цілісного дослідження проблем, які є актуальними у сфері педагогічної науки у зв’язку з історично зумовленим утвердженням національної системи освіти.
Ураховуючи, що Україна приєдналася до Болонського процесу, особливого значення набуває можливість вивчення історико-педагогічного досвіду розвитку освіти на Волині, одного з перших регіонів, який мав змогу запозичити зарубіжний досвід організації освітнього процесу в ХІХ на початку ХХ століття.
Окреслення досліджуваної проблеми визначає персоніфікований і регіональний підходи до її наукового аналізу, зумовленого тим, що:
· історія діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ поч. ХХ ст.) є невід'ємною частиною історії шкільництва не лише для української громади, а й інших етнонаціональних меншин у поліетнічних спільнотах, з одного боку, та історії просвітництва України з іншого;
· у певні періоди історичного шляху країни освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині потребувала прогресивних форм та методів впливу на загальний розвиток освіти дітей, молоді й дорослих краю;
· освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині відображала соціокультурні, економічні, міжетнічні особливості життя місцевого населення, поліетнічних меншин;
· освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів у регіоні здійснювалася на фоні загального контексту цивілізаційних процесів вУкраїні.
Зазначена проблема не була предметом системного аналізу, в якому виокремлюються як педагогічний, так й історико-педагогічний аспекти.
Її педагогічний аспект визначається можливістю аналізу змісту, форм і методів навчання, які застосовувалися іноземними педагогами у навчальних закладах, домашніх умовах на Волині у ХІХ на початку ХХ століття; необхідністю співставлення загальнодержавного та національного компонентів освіти.
Історико-педагогічний аспект зумовлений необхідністю формування об’єктивного уявлення про історичні шляхи розвитку наукової й практично педагогічної діяльності іноземних педагогів як предмета вивчення педагогічної науки.
Перші наукові дослідження з розвитку освіти Волині з’явилися у другій половині ХІХ століття. Зокрема, такі вчені як М.Барсов, К.Левицький, Н.Мукалов, М.Теодорович та інші висвітлювали окремі аспекти розвитку освіти, просвітницької діяльності духовенства, історії становлення навчальних закладів краю тощо.
Окремо загальний розвиток освіти на Волині розглядається у наукових доробках сучасних дослідників, серед яких: Л.Березівська, Н.Бовсунівська, О.Борейко, С.Бричок, А.Вихрущ, І.Гавриш, О.Дубасенюк, Т.Джаман, М.Євтух, Л.Єршова, С.Жилюк, О.Іващенко, С.Коляденко, О.Костюк, І.Круковська, М.Левківський, В.Омельчук, Ю.Поліщук, Н.Рудницька, П.Саух, Н.Сейко, О.Сухомлинська, Б.Ступарик та ін. Деякі аспекти зазначеної проблеми знайшли відображення у працях волинських краєзнавців О.Буравського, Г.Бухало, В.Єршова, М.Костриці, Г.Мокрицького, Л.Монастирецького, О.Пультера, Г.Черняхівського, І.Ярмошика та ін.
Проте діяльність іноземних педагогів у працях науковців висвітлена лише фрагментарно. Отже, актуальність і недостатня вивченість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині (ХІХ початок ХХ ст.)».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах комплексної науково-дослідної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції» (РК № 0106V005409). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 12.09.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 20.12.2005 р.).
Мета дослідження виявити передумови, основні компоненти освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ початок ХХстоліття).
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
1. Здійснити історіографічний аналіз та визначити основні наукові підходи до поставленої проблеми.
2. Визначити історичні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціокультурні передумови діяльності іноземних педагогів на Волині.
3. Виявити основні суперечності, визначити тенденції та виділити етапи розвитку освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів.
4. Охарактеризувати зміст та форми освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів.
Об’єкт дослідження розвиток освіти на Волині у ХІХ на початку ХХ століття.
Предмет дослідження зміст, етапи та тенденції освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині у ХІХ на початку ХХстоліття.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про зв’язок історії із сьогоденням, доцільність творчого використання історичної спадщини у розвитку сучасної системи освіти. Дослідження ґрунтується на принципах науковості, цілісності, об’єктивності, соціальної зумовленості, культуровiдповiдностi, взаємозв’язку та взаємодії об’єктивного i суб’єктивного, традиційного та інноваційного, національного і загальнолюдського. У процесі історико-педагогічного аналізу застосовувались хронологічний, проблемно-тематичний, персоніфікований, джерелознавчий, системний підходи та історико-педагогічний регіоналізм.
За хронологічним підходом здійснено аналіз архівних та літературних джерел, визначені етапи розвитку наукових досліджень. Проблемно-тематичний підхід дозволив дослідити наукові праці з огляду на їх проблематику, залежно від особливостей і тенденцій розвитку науки у ХІХ на початку ХХ століття. Історико-педагогічний регіоналізм дав можливість класифікувати джерельну базу як дослідження вітчизняних, українських і зарубіжних учених, а також виявити специфіку волинського регіону в контексті окресленої проблеми. Персоніфікований підхід сприяв виявленню специфіки педагогічної спадщини іноземних педагогів та їх внесок у теорію та практику навчання і виховання дітей та молоді; дозволив проаналізувати персоналії відомих педагогів-іноземців. Визначено категорійні ознаки базових понять дослідження «іноземний педагог», «освітня діяльність іноземних педагогів», «просвітницька діяльність іноземних педагогів» та «освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині». За джерелознавчим підходом висвітлено основні джерела проведеного дослідження. Системний аналіз дозволив окреслити місце освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ початку ХХ століття) серед досліджень у педагогічній науцізагалом.
Методи дослідження. Відповідно до поставлених мети і завдань використовувались наступні методи:
загальнотеоретичні аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, систематизація, класифікація, індукція, дедукція, моделювання для з’ясування стану розробленості окресленої проблеми та обґрунтування теоретичних положень дослідження;
історико-педагогічні: історико-правовий для аналізу правових норм царського уряду Російської імперії, що визначали діяльність педагогів іноземців на Волині; історико-структурний з метою структурування історико-педагогічної літератури з проблеми дослідження; історико-генетичний для відтворення ретроспективи просвітницької діяльності педагогів-іноземців Волині у контексті Волинського освітнього простору і регіоналізму; історико-діахронний з метою виявлення й характеристики основних етапів та напрямів освітньої, культурної та просвітницької діяльності іноземних педагогів Волині; у межах історико-біографічного здійснено аналіз і систематизацію у хронологічних межах діяльності іноземних педагогів і культурних діячів розвитку освіти, науки і культури Волині (ХІХ початку ХХ століття); у контексті історико-хронологічного методу визначено передумови та поетапна діяльність іноземних педагогів зазначеного періоду у чіткій логічній послідовності; історико-порівняльний використовувався для аналізу в порівняльному аспекті теоретичних та практичних надбань освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів.
Дослідження здійснювалося протягом 2005-2009 рр. у декілька етапів.
На першому етапі (2005-2006 рр.) проведено попередній аналіз стану дослідженості проблеми в історико-педагогічній літературі; визначено об’єкт, предмет, мету дослідження й розроблено його структуру.
На другому етапі (2006-2008 рр.) проаналізовано літературу з історії освіти, архівні матеріали; здійснено класифікацію, систематизацію джерельної бази відповідно до структури дисертації.
На третьому етапі (2008-2009 рр.) систематизовано й узагальнено дослідницькі матеріали та підготовлено текстову частину рукопису дисертації; завершено апробацію результатів дослідження на наукових конференціях у цей період; видано навчально-методичний посібник «Діяльність педагогів-іноземців на Волині (ХІХ початок ХХ століття)»; укладено термінологічний словник.
Хронологічні межі дослідження. Нижня межа дослідження визначається відкриттям Кременецького ліцею (1805р.), коли на Волині здійснювали педагогічну діяльність іноземні вчені, переважно з метою забезпечення навчально-виховного процесу в Кременецькому ліцеї та проведення регіональних наукових пошуків.
Верхня хронологічна межа наукового пошуку обмежується початком XX століття. При її визначенні ми виходили з того, що Перша світова війна і революція 1917 р. здійснили вирішальний вплив на місце та роль іноземних педагогів у системі освіти Волині.
Територіальні межі дослідження. Регіоном дослідження обрана Волинь, адміністративно-територіальний устрій якої склався після другого поділу Польщі (1793 рік). Саме тоді територія Правобережної України була об’єднана з Лівобережною у складі Російської імперії. Територіальні межі Волині сформувалися з утворенням ПівденноЗахідного краю (1832 р.). До нього увійшли три губернії: Київська, Подільська та Волинська. На той час Волинська губернія включала 12 повітів: Володимир-Волинський, Дубинський, Житомирський, Заславський, Ковельський, Кременецький, Луцький, Новоград-Волинський, Овруцький, Острозький, Рівненський і Старокостянтинівський. Пізніше, з 1922 року, Волинь була поділена на радянську і польську. Такий поділ проіснував до 1939 року.
Джерельну базу дослідження склали документи та матеріали Центрального державного історичного архіву в м.Києві (фф. 707, 710), Житомирського обласного державного архіву (фф. 71, 72, 73, 256), Рівненського обласного державного архіву (фф. 13, 30, 215, 290, 394, 496, 555, 568, 569, 570, 614), Тернопільського обласного державного архіву (ф. 408), матеріали краєзнавчого музею м.Житомира, Кременецького та Острозького міських архівів, Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О.&n

Список литературы

ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає можливість зробити такі висновки:
1. Здійснений історіографічний аналіз засвідчив, що проблемі освіти на Волині на різних історичних етапах приділялася значна увага, що зумовило необхідність класифікації джерел. Представлено головні науково-методологічні підходи до освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ поч. ХХ ст.): проблемно-тематичний, джерелознавчий, територіальний, персоніфікований, а також історико-педагогічний регіоналізм.
Подано категоріально-понятійний аналіз проблеми дослідження в контексті уточнення категорій «іноземний педагог», «освітня діяльність іноземних педагогів», «просвітницька діяльність іноземних педагогів», «освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині». Поняття «іноземний педагог» визначено як: 1) освічений виходець з іншої держави, який у ХІХ на початку ХХ століття займався освітньо-просвітницькою діяльністю на території Волині; 2) уродженець Речі Посполитої, який по закінченню вищого навчального закладу за кордоном працював на Волині. Доведено диференціацію понять «іноземний педагог» і «зарубіжний педагог». У результаті категоріально-понятійного аналізу проблеми, визначено освітньо-просвітницьку діяльність іноземних педагогів на Волині як вид професійно-педагогічної діяльності, спрямований на поширення освіти та оволодіння дітьми і молоддю знаннями у навчальних закладах та в умовах домашньої освіти у волинському регіоні.
2. Визначено історичні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціокультурні передумови діяльності іноземних педагогів на Волині. До історичних віднесено: територіальне положення Волині; історичні традиції полікультурності регіону; просвітницьку діяльність Острозької академії; політику колонізації, що полегшило в’їзд педагогів-іноземців на Волинь. Соціально-політичною передумовою стало скасування кріпацтва (1861 р.); необхідність збереження політичного впливу великих етнічних груп, насамперед, поляків і німців; створення нормативно-правових засад освіти в Російській імперії, зокрема для освітньої діяльності педагогів-іноземців. Соціально-економічними передумовами визначено: накопичення великих капіталів у заможного населення, що сприяло відкриттю навчальних закладів, розвитку доброчинної та меценатської діяльності. Соціокультурні передумови характеризували необхідність збереження соціокультурного потенціалу місцевої еліти, що сприяло поширенню державної (вищої, середньої, початкової) та приватної освіти.
3. Визначено головні суперечності, що виникали в ході діяльності іноземних педагогів на Волині між: потребою у високоосвічених дипломованих педагогах, які вільно володіли іноземними мовами та недостатнім кадровим забезпеченням навчальних закладів краю; соціальним запитом на навчання дітей з функціональними обмеженнями та відсутністю відповідних навчальних закладів у Російській імперії; потребою у гувернерах для задоволення освітніх запитів заможних сімей та відсутністю їх професійної підготовки у Російській імперії.
Головними тенденціями в діяльності іноземних педагогів на Волині у ХІХ на початку ХХ століття вважаємо: поступове збільшення кількості іноземних педагогів до середини ХІХ століття; їх залучення до відкриття та діяльності базових навчальних закладів і закладів соціального захисту на Волині (Кременецький ліцей, гімназії у Житомирі, Рівному, Луцьку, Острозі, інститут для глухонімих дітей у Романові); запровадження інноваційних форм та методів навчання дітей у гімназіях та у сфері домашньої освіти; прагнення певної частини педагогів-іноземців забезпечити збереження етнокультурної ідентифікації етнічних меншин на Волині у досліджуваний період.
На основі історіографічного аналізу діяльності іноземних педагогів на Волині нами визначено відповідні етапи діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ поч. ХХ ст.):
І етап (1805 1831) становлення освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців на Волині, який характеризувався збільшенням їх кількості, що зумовлено потребою населення в освітніх послугах, зокрема еліти в якості навчання і виховання власних дітей у ситуації відсутності відповідних педагогічних кадрів.
ІІ етап (1832 1861) розширення змістових характеристик освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців на Волині, що знаменувався: поширенням вищої, середньої, початкової та приватної освіти; відкриттям першого спеціального навчального закладу для дітей з функціональними обмеженнями; спроби педагогів до надання практичного володіння загальними знаннями і навичками дітей та молоді.
ІІІ етап (1862 1905) інституалізації діяльності іноземних педагогів у волинському регіоні, який характеризується різнобічністю наукової діяльності, активними науковими пошуками, прагненням інтелігенції до володіння декількома мовами: німецькою та французькою, німецькою та англійською у контексті практичної відсутності високоосвічених, дипломованих педагогів у Російській імперії.
IV етап (1906 1917) обмеження сфери діяльності іноземних педагогів на Волині, який характеризується збільшенням кількості педагогів-випускників (університет св.Володимира, Севастопольське реальне училище, Рівненське реальне училище, Острозька вчительська семінарія, Кременецька духовна семінарія).
4. Здійснення аналізу змісту та форм освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів у навчальних закладах Волині у досліджуваний період дозволило дійти висновку про наявність як традиційних так новітніх форм і методів організації навчання, зумовлених можливістю опрацювання світової педагогічної й науково-методичної літератури, а також педагогічними поглядами відомих педагогів-іноземців.
Доведено викладацьке та репетиторське значення діяльності іноземних педагогів у приватних освітніх установах на Волині. Виявлено тенденцію до зростання кількості іноземних педагогів на Волині, зокрема гувернерів на поч.ХІХ ст. З’ясовано, що протягом тривалого часу актуальними залишалися соціально-економічні та соціокультурні проблеми іноземного вчителя, що обмежувало коло їх діяльності приватну домашню освіту на посадах домашнього наставника або гувернера.
Окреслено визначну роль педагогів-іноземців у діяльності Кременецького ліцею, який підтвердив актуальність ідеї організації навчально-виховного процесу європейського рівня.
За результатами історико-педагогічного дослідження розроблено спецкурс щодо практичного використання досвіду освітньо-просвітньої діяльності педагогів-іноземців на Волині у ХІХ на початку ХХ століття, форм, методів організації навчально-виховного процесу зазначеного періоду. Підготовлено навчально-методичний посібник «Діяльність педагогів-іноземців на Волині (ХІХ початок ХХ століття)». Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсу з історії педагогіки для студентів вищих навчальних закладів, при розробці відповідних спецкурсів для студентів, учителів і т. д.
Проведений у дисертаційному дослідженні цілісний науковий аналіз організаційно-педагогічних засад діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ початок ХХ століття) відкриває реальні можливості для нових історико-педагогічних розвідок. До подальших перспектив відносимо: історіографічне висвітлення методологічних і загальнотеоретичних засад освітньо-просвітницької діяльності як вітчизняних, так й іноземних педагогів Волині; здійснення аналізу законодавчого матеріалу з обґрунтуванням основних напрямів діяльності іноземних педагогів у навчальних установах.